Яку оцінку роботі «Укрпошти» ставлять керівники місцевих газет у 2024 році?
Днями Національна спілка журналістів України отримала офіційного листа від Укрпошти щодо планованих змін тарифів на 2025 рік. Згідно з отриманою інформацією, в середньому вартість доставки за передплатою одного номера зростає на 25% (або на 1 грн). Щоб напрацювати спільну позицію щодо запропонованих змін, Спілка запустили онлайн-опитування редакторів друкованих медіа. А тим часом є сенс проаналізувати, що ж змінилося (і чи змінилося взагалі) в доставці преси за передплатою з часу попередніх нарад редакторів за участю гендиректора Укрпошти Ігоря Смілянського, які проводила НСЖУ. Секретар Спілки Віталій Голубєв проаналізував інформацію, отриману від колег, і підготував аналітичну довідку, яку пропонуємо вашій увазі нижче.
Вступ
Національна спілка журналістів України послідовно відстоює необхідність забезпечення доступу читачів до друкованих видань, передусім у прикордонних, прифронтових та деокупованих регіонах. Адже в умовах постійних перебоїв з енергопостачанням, зв’язком та доступом до інтернету саме місцеві газети здатні забезпечувати мешканців таких регіонів актуальною та достовірною інформацією, створеною відповідно до професійних журналістських стандартів. А відтак — дієво забезпечувати українську інформаційну присутність у таких стратегічно важливих регіонах, протистояти ворожим інформаційно-психологічним спецопераціям, сприяти суспільному діалогові та ефективній комунікації відновлення України.
Водночас на перешкоді цьому стоять системні проблеми із доставкою місцевої періодики за передплатою через національного оператора поштового зв’язку «Укрпошта», який виступає монополістом у доставці передплатних тиражів, передусім у малі населені пункти та сільські райони. Численні дослідження та постійна комунікація з редакторами друкованих медіа та кінцевими споживачами поштових послуг-передплатниками місцевих видань свідчать про поширеність таких проблем по всій території України, як у прифронтових, так і в тилових регіонах. Масовий характер скарг на доставку преси та відсутність партнерства у стосунках з поштовим монополістом зумовлює необхідність постійного громадського лобіювання інтересів редакторів і читачів, яке Національна спілка журналістів України здійснює в усій доступні їй законні способи.
Зокрема, Спілка періодично ініціює зустрічі й наради з означених проблем як на власному майданчику, так і на майданчиках партнерських організацій (Міністерство культури та інформаційної політики України, Федерація профспілок України), де через багатосторонній діалог усіх зацікавлених сторін прагне шукати і знаходити шляхи порозуміння задля забезпечення доступу українців до друкованого слова, підтримки місцевої періодики.
Така комунікація потребує постійної актуалізації «зрізу» реального стану справ із доставкою преси в регіонах. Таким чином, вивчення стану поштової доставки газет є предметом постійної уваги Національної спілки журналістів України. Так, у листопаді-грудні 2023 року НСЖУ провела відповідне дослідження в межах проєкту “Підвищення стійкості українських медіа”, що фінансується SwissSolidarity і реалізовується за підтримки швейцарської некомерційної організації Fondation Hirondelle та Інституту регіональної преси та інформації (IRMI, Україна). За його результатами в січні 2024 року публічно презентовано ґрунтовний звіт, який містить не лише узагальнення ситуації, а й детальні рекомендації усім стейкхолдерам. Нинішнє дослідження, не претендуючи на масштабність попереднього, швидше має на меті замір нинішнього стану справ, відстеження тенденцій і «підсвічування» найбільш нагальних проблем, які потребують подальшої посиленої адвокації з боку Спілки на всіх рівнях.
Методологія підготовки довідки
Базою нинішнього дослідження стало анкетування 130 редакторів місцевих друкованих медіа та представників експертного середовища (медіаорганізацій, університетів, бібліотек). Ключовою цільовою групою респондентів (90%) є саме керівники місцевих газет.
Там, де це видається можливим і доцільним, у нинішній доповіді допускаються порівняння з результатами дослідження. Водночас, через різницю в масштабах та методології досліджень, ми не претендуємо на повну кореляцію отриманих висновків.
Нинішнє опитування було здійснено з 17 по 24 квітня 2024 року в межах підготовки до всеукраїнської онлайн-наради редакторів газет за участю генерального директора «Укрпошти» Ігоря Смілянського, яка відбулась на майданчику НСЖУ 26 квітня 2024 року. Респонденти давали відповіді під час заповнення реєстраційної онлайн-форми наради.
Під час аналізу оцінки якості роботи «Укрпошти» з доставки преси враховувались лише бали, виставлені редакторами газет, які в першому півріччі 2024 року доставлялись за передплатою через національного поштового оператора, що уточнено з допомогою відповідного запитання в анкеті. Відповідно, для цього питання вибірка зменшена зі 130 до 104 респондентів.
Оцінка стану поштової доставки газет
Середній бал, яким респонденти оцінили якість роботи «Укрпошти» з доставки газет за передплатою в першому півріччі 2024 року — 4,4. (Оцінювання пропонувалося здійснити за 10-бальною шкалою, де 1 — найнижча оцінка, а 10 — найвища). Для порівняння, у дослідженні 2023 року аналогічний показник становив 3,4.
З одного боку, можна було б говорити про певну тенденцію до покращення якщо не якості доставки преси за передплатою, то принаймні оцінки цієї роботи цільовою групою редакторів. Проте, з іншого боку, робити подібний висновок видається передчасним з огляду на те, що при подальшому опитуванні були отримані результати, які свідчать про збереження і навіть зростання актуальності ключових проблем у поштовій доставці преси, окреслених у дослідженні 2023 року. При цьому відсоток опитаних, які оцінили роботу «Укрпошти» мінімальними балами (1-2) перевищує 20%, натомість найвищі бали (9-10) виставили лише 3 респонденти зі 104.
На думку учасників опитування, ключовими серед проблем у стосунках друкованих видань з «Укрпоштою» є (розміщено за спаданням; у дужках наведений відповідний показник опитування 2023 року):
- Закриття поштових відділень — 91% (85%).
- Високі тарифи на доставку періодики — 88% (71%).
- Відсутність матеріальної відповідальності працівників Укрпошти за зрив доставки — 81% (75%).
- Брак персоналу — 80% (79%).
- Слабка — 79% (аналогічно).
- Недотримання графіку доставки — 75% (74%).
- Проблеми в роботі пересувних поштових відділень — 52% (70%).
- Зміна маршрутів доставки — 25% (23%).
Таким чином можна констатувати, що проблеми у стосунках місцевих газет із «Укрпоштою»:
- мають комплексний, взаємозалежний характер;
- не зменшуються, а зростають (показник зростання зафіксований за 6 із 8 варіантів відповідей).
На наш погляд, саме проблема кадрів (п.4) є центральною, системоутворюючою. Листоноші є тим «ключовим елементом пазла», без якого не складається цілісна «картинка» якісної поштової доставки періодики. «Повернути, зацікавити, зменшити навантаження, нормально платити» — ці та інші ключові пропозиції висловлюють респонденти саме стосовно листонош. Саме їх елементарну наявність називають головною умовою забезпечення належної доставки преси.
«Тільки через створення відповідних умов праці для листонош — гідна зарплата, завантаженість, забезпечення технікою», — говорить редакторка з Черкаської області про передумови покращення ситуації. «У високогір’ї пошта без листонош, що автомобіль без коліс», — образно змальовує стан справ редактор газети з Івано-Франківщини. І, на наш погляд, це стосується далеко не лише гірських районів Прикарпаття.
Основні проблеми та шляхи їх вирішення
Червоною ниткою через усе дослідження проходить занепокоєння редакторів з приводу невиконання «Укрпоштою» умов договорів, що передбачають адресну доставку передплачених примірників друкованих видань. «Повний хаос і безвідповідальність, — обурюється редактор з Рівненської області. — Пачки газет залишають будь-де, натомість оплату «Укрпошта» знімає за доставку за адресою». «Недоставка преси до двору передплатника», — формулює найбільшу проблему, що турбує нині, редакторка з Дніпропетровщини. А її колега з Київської області повідомляє про ще один аспект недотримання адресності доставки періодики: «Газети віддають на пошті будь-кому, не перевіряючи, чи оформлена передплата».
На думку багатьох редакторів, таке порушення договірних умов співпраці потребує відповідного коригування у розрахунках між поштовим оператором та редакціями. «Має бути відповідальність за невиконання договірних зобов’язань, а також компенсація або ж перерахунок для видань», — переконаний редактор газети з Кіровоградської області. «Повернути листонош у села або ж зменшити вартість доставки, — ставить питання руба його колега з Буковини. — Бо виходить, що редакція і читачі платять за послугу, яку не отримують».
«Просто доставляти газети і виконувати умови договору», — стисло формулює ключовий запит редакторської спільноти до «Укрпошти» очільниця місцевої газети з Хмельниччини.
Учасники дослідження із гіркотою говорять про не завжди продумане реформування «Укрпошти», наслідком якого стало масове закриття поштових відділень і перехід до так званих «пересувних відділень», робота яких викликає чимало нарікань. «Врегулюйте графіки роботи пересувних відділень, бо в деякі села газети возять із двотижневим запізненням», — крик душі редакторки з Тернопільщини. «Відсутність доставки газет до поштової скриньки — відсутність передплати», — формулює невтішну залежність її колега з Полтавської області.
Тим часом неабияку тривогу редакторів викликає той факт, що скороченням стаціонарних відділень «Укрпошта», за їхніми словами, обмежуватись не збирається — з різних регіонів надходять тривожні сигнали про перспективи скорочення персоналу тепер уже й пересувних відділень зв’язку та покладення обов’язків листонош на… водіїв.
«Чому триває подальше скорочення листонош у сільській місцевості, а їхні обов’язки перекладуть на водіїв пересувних відділень?» — з тривогою запитує редактор газети з Рівненщини. «Водії не будуть ані розвозити, ані розносити газети по селу. А за доставку передплатники заплатили наперед», — обурюється редакторка з Одеської області. Її колега з цього ж регіону відверто дивується: «Як водії мають поєднувати обов’язки листонош і відповідати за збереження передплати?».
Питання виглядає справді риторичним на тлі непоодиноких скарг редакторів місцевих газет на слабку зацікавленість і нинішніх працівників «Укрпошти» у прийомі передплати. «[Отримуємо] скарги населення на відмову операторів у прийомі передплати», — повідомляє редакторка з Хмельницької області. Її колега з Дніпропетровщини підтверджує: «Листоноші не проявляють активності в передплатній кампанії. Чому їх не стимулюють, щоб вони активніше заохочували передплатників?».
Проблеми в комунікаціях між редакціями, передплатниками та «Укрпоштою», на переконання респондентів, потребують ефективнішого реагування. «Якщо якась проблема — винного знайти важко. Пошта киває на друкарню і навпаки», — змальовує ситуацію редакторка газети з Житомирської області. «Чому під час недоставки чи доставки з запізненням листоноші кажуть людям, що винні газетярі?» — дивується її колега з Кіровоградщини. «Немає відповідальної людини, яка була б представником від «Укрпошти», що вирішував би усі питання. [Відбувається] перекладання відповідальності один на одного. В результати взагалі не хочеться звертатись до «Укрпошти», — зізнається очільниця місцевої газети з Полтавської області.
«Часом обласна дирекція «Укрпошти» звертається з проханням безкоштовно опублікувати ті чи інші матеріали, важливі для «Укрпошти». Ми це робимо. Водночас пошта НІКОЛИ не робила нічого для редакцій безкоштовно», — ділиться наболілим редакторка з Черкаської області. А її колега з Вінничини риторично формулює суть наявних проблем: «Чому із партнерів ми перетворилися на слуг пошти: вони визначають ціну доставки, вони визначають, коли наші видання будуть у читачів, від них залежить передплата, а ми повинні мовчати схиливши голови, бо у пана одна відповідь: «Не подобається — шукайте альтернативу?..».
Відсутність належного партнерства між редакціями та «Укрпоштою» не лише дивує та обурює редакторів (особливо з огляду на те, що оплата за послуги з них береться наперед), а й формує в частини з них зневіру в перспективі реального покращення ситуації. Підтвердженням цього є великий відсоток відмов сформулювати питання до генерального директора «Укрпошти» Ігоря Смілянського, які б прозвучали під час всеукраїнської онлайн-наради редакторів з його участю. Чимало редакторів просто не вірять, що стан справ може змінитись на ліпше. А частина їх у відповідь на питання про те, що варто насамперед обговорити на наступній аналогічній нараді, відверто відповіли: практику самостійного розповсюдження газет редакціями без допомоги «Укрпошти».
Водночас вкрай актуальним є запит редакторської спільноти на розроблення та реалізацію дієвої державної програми підтримки місцевих друкованих видань, невід’ємним компонентом якої мала би стати й адресна підтримка розповсюдження таких видань за передплатою. Особливо актуальною, на думку редакторів, подібна державна підтримка є для прикордонних, прифронтових та деокупованих територій.
«Ситуація з роботою друкованих медіа в Донецькій області вкрай важка, — констатує редактор місцевої газети з Донбасу. — Чи не планує «Укрпошта» переглянути тарифи на доставку газет у бік зменшення? Хоча б на друге півріччя 2024 року». Його колега з прикордонної громади Чернігівської області звертається з проханням: «Хоча б зменшили вартість передплати для тих сіл і вулиць міста, де немає доставки. Це було б справедливо». «[Потрібна] допомога газетами прифронтових областей Півдня — Херсонської, Миколаївської», — ставить питання редакторка з Миколаївської області.
«Поставити доставку періодичних видань у пріоритет», — стисло і влучно резюмує ключовий запит учасників опитування редактор обласної газети з Кіровоградщини.
Висновки
Національна спілка журналістів України свідома складних викликів, які постали перед системою розповсюдження преси в умовах воєнного часу. Розуміємо ми і неминучість ухвалення складних, часом непопулярних менеджерських рішень очільником та керівною командою національного поштового оператора. Водночас, на наше переконання, управління системою доставки місцевих друкованих видань за передплатою не може здійснюватись лише виходячи з суто ринкових, прагматичних міркувань. Адже це питання забезпечення доступу українців до друкованого слова, питання української інформаційної присутності на прикордонних, прифронтових та деокупованих територіях. А отже — й питання національної інформаційної безпеки. Вирішення таких питань потребує не лише суто економічного інструментарію, а й виваженого державницького підходу.
Розуміючи це, ми і надалі сповнені рішучості в конструктивному діалозі з «Укрпоштою» та всіма державними інституціями, причетними до реалізації права доступу громадян до інформації, відстоювати це право і законні інтереси редакцій місцевих друкованих медіа. На наше переконання, немає альтернативи ухваленню державної цільової програми підтримки компонент підтримки місцевих медіа. А кожна програма з відновлення України повинна містити обов’язковим компонент підтримки функціонування місцевих медіа. Адже вони є невід’ємним елементом критичної інфраструктури демократичного суспільства.
